Кандидат технічних наук (1967 р.), доцент (1970 р.).
Студент механічного факультету КАДІ (1951–1956 рр.), аспірант кафедри «Автомобілі і трактори» (1962–1965 рр.), асистент кафедри «Автомобілі і трактори» 1965–1969 «Автомобілі і трактори», доцент кафедри «Автомобілі і трактори» / «Автомобілі» / «Автомобілі і двигуни» / «Автомобілі» (1969–1999 рр.); декан автомобільного факультету (1975–1980 рр.).
Віталій Іванович Задорожній народився 30 червня 1929 року у селі Лука Таращанського району Київської області в родині працівників колгоспу. Батько Віталія Івановича з 1929 року працював у колгоспі ковалем та комбайнером; у 1937 році його було заарештовано, а у 1943 році він помер у місці ув’язнення від хвороби, про що сім’ї було повідомлено у відповідь на їхній запит. Згодом батька було реабілітовано.
У 1936 році Віталій Іванович вступив до першого класу Лучанської середньої школи й до початку Великої Вітчизняної війни закінчив п’ять класів. Протягом війни проживав у рідному селі, після звільнення села у 1944 році продовжив навчання в Лучанській середній школі та у 1946 році закінчив сім класів.
У 1947 році вступив до Львівського дорожньо-механічного технікуму ГУШОСДОРу МВС СРСР на механічне відділення, яке закінчив у 1951 році, і того ж року вступив до Київського автомобільно-дорожнього інституту на механічний факультет. Інститут закінчив з відзнакою у 1956 році за спеціальністю «Автомобілі», отримав кваліфікацію інженера-механіка і вирушив за направленням до Городище-Пустоварівського цукрового комбінату. Протягом декількох місяців працював там старшим механіком автоколони, вже наприкінці грудня 1956 р. став головним інженером Саливонківських РММ Київського цукрового заводу. Від серпня 1959 року – викладач та завідувач автомобільного відділення Житомирського автомобільно-дорожнього технікуму.
Від вересня 1962 року до вересня 1965 року навчався в аспірантурі на кафедрі «Автомобілі і трактори» Київського автомобільно-дорожнього інституту. Науковим керівником його була доцент Г.Б. Безбородова. Після закінчення аспірантури отримав направлення Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР у розпорядження КАДІ для роботи на посаді асистента. Від 1 вересня 1965 року – асистент кафедри «Автомобілі і трактори».
28 листопада 1967 року у раді КАДІ захистив кандидатську дисертацію на тему «Исследование влияния распределения весовых нагрузок и вращающих моментов по колесам на тягово-сцепные качества многоколесного движителя», отримав диплом кандидата технічних наук від 28 лютого 1968 р.
У травні 1969 р. як обраний за конкурсом був призначений на посаду доцента кафедри «Автомобілі і трактори», 1970 року затверджений у вченому званні доцента.
На посаді доцента кафедри «Автомобілі і трактори» / «Автомобілі» / «Автомобілі і двигуни» / «Автомобілі» працював по вересень 1999 р.
Це не Віталій Іванович міняв кафедри – кафедра змінювала назву. А В.І. Задорожній пропрацював у КАДІ 34 роки – від 1965 по 1999 рік – на одній кафедрі. На цій же кафедрі навчався три роки в аспірантурі, отже, з нею пов’язано 37 років його життя. А загалом із КАДІ, враховуючи час студентства, – 42 роки.
Був деканом автомобільного факультету у 1975–1980 рр.
Віталій Іванович був прекрасний методист, умілий лектор, допитливий та уважний дослідник, талановитий вихователь.
Студенти відмічали, що викладає він ясно та доступно, дотримується логічної послідовності у викладенні матеріалу, пояснює складні місця, має творчий підхід та інтерес до своєї справи, доброзичливо і тактовно ставиться до студентів.
Автор та співавтор понад 50 наукових та навчально-методичних праць, серед яких:
- Бортницкий П.И., Задорожный В.И. Тягово-скоростные качества автомобилей : справочник. – К. : Вища школа, 1978. – 176 с.
- Задорожный В.И. Автомобили (Основные технико-эксплуатационные свойства) : учеб. пособие. – К. : УМК ВО, 1989. – 88 с.
Підготував для Української радянської енциклопедії (УРЕ) статті «Карданний механізм», «Карданна передача», «Коробка передач».
Був щедро музично обдарований, мав прекрасний голос, з великим задоволенням і натхненням співав у хорі.