Кандидат технічних наук (1969 рік), доцент (1973 рік).
Нагрудний знак Державного департаменту автомобільного транспорту України «Почесний автотранспортник України» (2004 р.); Почесна грамота Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників (2014 р.); нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» (2017 р.).
Студент КАДІ (1959–1964 рр.), старший лаборант науково-дослідної лабораторії роторно-поршневих двигунів МВССО УРСР (1964 р.), аспірант кафедри «Термодинаміка і двигуни» КАДІ (1964–1967 рр.), асистент кафедри «Термодинаміка і двигуни» КАДІ (1967–1971 рр.), доцент кафедри термодинаміки і двигунів / автомобілів і двигунів / двигунів і теплотехніки КАДІ-УТУ-НТУ (1971–2021 рр.), завідувач лабораторії кафедри двигунів і теплотехніки НТУ (2012–2021 рр.); заступник декана автомобільного факультету КАДІ (1972–1975 рр.); голова профкому КАДІ (1991–1994 рр.).
Володимир Ількович Дмитренко народився 15 серпня 1937 року в селі Вільшана Недригайлівського району Чернігівської області.
Закінчив середню школу в с. Глибока, потім Чернівецьке технічне училище № 1, де отримав спеціальність машиніста паросилових і дизельних установок. Працював на Глибочицькій МТС Чернівецької області слюсарем-електриком і водієм. Від 1956 до 1959 року проходив службу в лавах Радянської Армії.
У 1959 став студентом автомобільного факультету Київського автомобільно-дорожнього інституту (КАДІ) і у 1964 році отримав диплом інженера-механіка за спеціальністю «Автомобільний транспорт» з відзнакою.
Після випуску з інституту працював старшим лаборантом науково-дослідної лабораторії роторно-поршневих двигунів Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти (МВССО) УРСР, яка функціонувала при кафедрі «Термодинаміка і двигуни» КАДІ.
Від 1964 до 1967 року навчався в аспірантурі при кафедрі «Термодинаміка і двигуни» КАДІ, виконуючи наукову роботу під керівництвом доктора технічних наук, професора Петра Івановича Андрусенка та кандидата технічних наук, доцента Кінта Євгеновича Долганова.
1967 року розпочав викладацьку діяльність на посаді асистента кафедри «Термодинаміка і двигуни» КАДІ.
У 1969 році Володимир Ількович успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю «Теплові двигуни» на тему «Исследование равномерности топливоподачи распределительными топливными насосами тракторных дизелей».
Від 1971 року В.І. Дмитренко обіймав посаду виконуючого обов’язки доцента кафедри «Термодинаміка і двигуни». У травні 1973 року йому було присвоєно вчене звання доцента, і від 1973 Володимир Ількович працював на посаді доцента кафедри «Термодинаміка і двигуни» (нині кафедра двигунів і теплотехніки).
У 1972–1975 рр. Володимир Ількович був заступником декана автомобільного факультету, займався виховною роботою зі студентами, і студентська спільнота ставилася до нього з повагою.
У 1975–1977 рр. перебував на науковому стажуванні в Італійській Республіці.
Окрім навчальної та наукової діяльності Володимир Ількович завдяки своїй юнацький захопленості автомобілями, знанням, навичкам і «золотим рукам» багато років готував до змагань вітчизняні автомобілі ЗАЗ-965 «Запорожець» та брав участь у перегонах республіканських та всесоюзних змагань зі спортивного ралі.
Володимир Ількович – автор та співавтор понад 60 наукових та навчально-методичних праць, зокрема співавтор навчальних посібників «Теоретичні основи теплотехніки» (Ю.Ф. Гутаревич, В.І. Дмитренко, А.О. Корпач, В.В. Кухтик. – К. : НТУ, 2009. – 132 с.), «Двигуни автомобільні (основні терміни та визначення з відповідниками англійською та російською мовою)» (Ю.Ф. Гутаревич, Л.П. Мержиєвська, В.І. Дмитренко, А.О. Корпач, А.А. Лісовал. – К. : НТУ, 2016. – 65 с.), великої кількості методичних вказівок для організації навчальної роботи студентів та 19 авторських свідоцтв і патентів.
Велику увагу Володимир Ількович приділяв облаштуванню, підтримуванню функціонування та модернізації матеріально-технічної бази кафедри, зокрема кафедральної навчальної лабораторії «Теплотехніка». У 2012 році ним було прийнято рішення перейти на посаду завідувача лабораторії цієї лабораторії.
Проте він не полишав викладацьку діяльність (за сумісництвом), читав лекції, проводив лабораторні і практичні заняття, здійснював керівництво курсовими роботами студентів, дипломними проектами, випусковими роботами студентів бакалаврату та магістратури.
Володимир Ількович виконував багато громадської роботи: був головою профкому співробітників інституту з 1991 по 1994 рік, очолював кафедральний колектив кураторів студентських груп, був заступником завідувача кафедри.
За досягнення у науково-педагогічній діяльності В.І. Дмитренко нагороджений нагрудним знаком Державного департаменту автомобільного транспорту «Почесний автотранспортник України» (2004 р.), Почесною грамотою Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників (2014 р.), нагрудним знаком Міністерства освіти і науки «Відмінник освіти України» (2017).
Володимир Ількович був зразком людської гідності та доброчесності, чудовим фахівцем та справжнім патріотом, принциповим та з власними поглядами.