Кандидат технічних наук (1976 р.), доцент (2001 р.), доктор технічних наук (1995 р.), професор (2002 р.).
Нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» (2003 р.); нагрудний знак «Почесний дорожник» Державної служби автомобільних доріг України «Укравтодор» (2004 р.).
Студент дорожньо-будівельного факультету КАДІ (1964–1969 рр.), аспірант кафедри гідравліки КАДІ (1969–1976 рр.), асистент кафедри гідравліки КАДІ (1971–1985 рр.), доцент кафедри штучних споруд та гідравліки, професор кафедри мостів та тунелів НТУ (2000–2002 рр.), завідувач кафедри мостів та тунелів НТУ (2002–2019 рр.), професор кафедрі мостів, тунелів та гідротехнічних споруд (2019–2020 рр.)
Народився Сергій Григорович Ткачук у м. Києві 31 листопада 1943 року. Закінчив київську середню школу, навчався в Київському технікумі міського електротранспорту, який закінчив у 1961 році. Три роки працював у проектному інституті «Укрдіпроміськпромгаз» і у 1964 році вступив до Київського автомобільно-дорожнього інституту (КАДІ), який закінчив з відзнакою у 1969 році, отримавши кваліфікацію «інженер шляхів сполучення» за спеціальністю «Автомобільні дороги».
Того ж року С.Г. Ткачук вступив до аспірантури на кафедру гідравліки КАДІ. Від 1971 року поєднує роботу на посаді асистента кафедри гідравліки з навчанням у заочній аспірантурі і в 1976 році захищає кандидатську дисертацію на тему «Оптимальне проектування мостових переходів через блукаючі річки» під керівництвом д-ра техн. наук, професора В.О. Большакова.
У 70-х роках минулого століття С.Г. Ткачук брав участь у вирішенні питань, пов’язаних з технічними та економічними проблемами, що виникали в процесі експлуатування Північнокримського каналу. Саме для виконання цієї роботи на замовлення інституту «Укрдіпроводгосп» у період з 1967 по 1987 рік були залучені працівники кафедри гідравліки Київського автомобільно-дорожнього інституту, серед яких був і С.Г. Ткачук.
Ідеї та рішення, отримані в ході проведення систематичних натурних, лабораторних та математичних досліджень неусталеного руху на Північнокримському каналі науковими експедиціями кафедри гідравліки (КАДІ), увійшли складовою частиною до циклу праць «Теорія і технологія ресурсозберігаючого управління вододільними системами з впровадженням їх у виробництво».
Протягом кількох років проводились дослідження перехідних процесів та кількісні розрахунки на прикладі каналів, які розташовані на півдні України. Були виконані натурні, лабораторні та математичні дослідження перепускної здатності споруд, розташованих на Північнокримському каналі. Велику увагу було приділено проєктуванню та будуванню технічно досконалих зрошувальних систем з автоматизованим регулюванням водопостачання. Характерною особливістю роботи таких систем є динамічність процесів, що відбуваються. Це пов’язано зі змінами водоспоживання як в часі, так і по довжині русла каналу.
У 1985 р. С.Г. Ткачук переходить на роботу до проєктного інституту «Укрдіпроводгосп», де працює по 1998 рік і послідовно обіймає посади головного спеціаліста, старшого наукового співробітника та завідувача сектору.
У цей же період він обіймає посаду технічного директора Українського енергетичного консорціуму з відновлювання малих ГЕС України.
Науковий і практичний досвід, який отримав Сергій Григорович у період роботи над вирішенням важливих питань державного значення з експлуатування Північнокримського каналу та питань меліорації південних регіонів України, було використано ним при написанні дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук. У 1995 р. він захистив докторську дисертацію на тему «Математичні моделі руслових деформацій на мостових переходах». Свій професійний досвід С.Г. Ткачук плідно застосував у роботі при реконструюванні та будуванні Гордашівської гідроелектростанції на річці Гірський Тікич в селі Гордашівка Тальнівського району на Черкащині та Сандрацької гідроелектростанції, яка розміщена у східній частині України в с. Широка Гребля.
З 1998 р. по 2000 р. Сергій Григорович працює у Київському національному університеті культури і мистецтв (КНУКіМ) на посаді професора.
У 2000 р. С.Г. Ткачук повернувся до рідного закладу освіти на посаду доцента кафедри штучних споруд та гідравліки, згодом обійняв посаду професора кафедри мостів та тунелів. У 2001 р. отримав вчене звання доцента кафедри штучних споруд та гідравліки, у 2002 р. – вчене звання професора кафедри мостів та тунелів. У 2002 р. С.Г. Ткачук очолив кафедру мостів та тунелів.
Професор С.Г. Ткачук видав два навчальні посібники: «Прогнозування руслових деформацій на мостових переходах» (К.: НТУ, 2004. 98 с.) та «Гідрологія» (К.: НТУ,. 2006. 151 с.), підручник «Гідравліка. Гідрологія. Гідрометрія» (К.: Кафедра, 2013. 391 с.), в яких розглянуто сутність і характеристики річок, типи руслового процесу та їх властивості, основні гідравлічні та руслові залежності, необхідні для побудови математичної моделі руслових деформацій і переформувань, що виникають на мостових переходах. Викладено методи аналітичної реалізації математичної моделі стосовно визначення загальних розмивів під мостами як в звичайних умовах, так і з ускладненнями. Докладно наведено методику прогнозування зосереджених розмивів на мостових переходах через передгірні ділянки Карпатських річок.
У 2009 році вийшла друком фундаментальна монографія «Теорія розмивів на мостових переходах», в якій було розглянуто на сучасному рівні проблеми загального, місцевого і зосередженого розмивів, що виникають при стисненні річок мостовими переходами. Вперше було запропоновано аналітичні рішення для здійснення багаторічного прогнозування загальних руслових деформацій під мостами та в зоні їх впливу. Виходячи з єдиної енергетичної концепції вирішувались питання місцевого та зосередженого розмивів, причому глибина вирви місцевого розмиву, як і величина загального розмиву, визначалась з урахуванням ймовірності безвідмовної роботи споруди.
Також у 2012 році було видано монографію «Регулювання дощового стоку в системах водовідведення» (спільно з канд. техн. наук В.М. Жуком), де детально описано і проаналізовано сучасні методи регулювання дощового стоку з території населених пунктів і промислових підприємств. Наведено огляд наявних та опис нових методів моделювання та розрахунку гідрографів стоку з урбанізованих територій. Значну увагу приділено питанням визначення регулювального об’єму резервуарів дощових стічних вод різних типів і конструкцій.
У 2017 р. побачила світ монографія «Розмиви та руслові переформування на мостових переходах», в якій розглянуто проблеми всіх видів розмивів на мостових переходах, розроблено математичні моделі та аналітичні методи їх реалізації для верхньої границі загального розмиву.
Крім того, за період роботи на кафедрі також було опубліковано 36 наукових статей у фахових виданнях України.
Уся наукова та практична діяльність С.Г. Ткачука була спрямована на поліпшення якості роботи дорожників, гідрологів та гідротехніків, аспірантів і студентів транспортних, гідрологічних та гідротехнічних факультетів автомобільно-дорожніх, залізничних, гідрометеорологічних, воднотранспортних, будівельних і гідромеліоративних закладів вищої освіти.
Професор С.Г. Ткачук був засновником аналітичних методів прогнозування розмивів на мостових переходах. Революційним кроком у дослідженні проблеми деформацій природних відкритих русел стало формування нової наукової школи, засновником і ідейним керівником якої став професор С.Г. Ткачук. Такий підхід до розв’язання складних інженерних проблем дозволив отримати прості функціональні залежності для прогнозування загальних розмивів у будь-який момент паводку під мостом і в зоні його впливу, а також вивести формули граничних глибин місцевого розмиву біля руслових опор в незв’язних і зв’язних ґрунтах. На основі аналітичних реалізацій математичних моделей загальних розмивів були отримані прості функціональні залежності для прогнозування загальних розмивів за багаторічний період, а також формули граничних глибин місцевого розмиву біля руслових опор у незв’язних і зв’язних ґрунтах. Серед найбільш вагомих результатів наукової школи та наукової діяльності професора С.Г. Ткачука теорема про момент максимуму загального розмиву та теоретична формула довжини доконаного гідравлічного стрибка.
Свій досвід та знання Сергій Григорович передавав студентам і молодим викладачам кафедри, здійснював наукове керівництво аспірантами та виховну роботу зі студентською молоддю. Під його керівництвом захищено дві кандидатські дисертації.
Завдяки своїй неймовірно плідній багаторічній діяльності Сергій Григорович увійшов в історію вітчизняної науки як професіонал з великої літери, новатор і першовідкривач, чиї праці активно використовуються вдячними колегами, послідовниками і однодумцями.