ТЕРЕНЕЦЬКИЙ КОСТЯНТИН СТЕПАНОВИЧ (30 липня 1893 р. – 06 травня 1971 р.)

К.С. Теренецький

Доктор технічних наук (1952 рік), доцент (1927 рік ), професор (1938 рік).

Нагороджений орденом Трудового Красного знамени, медаллю.

Завідувач кафедри будівництва та експлуатації доріг КАДІ (1944–1969 рр.).

 Народився 30 липня 1893 р. в с. Любоничах (тепер Мінська обл., Бєларусь) у родині офіцера. У 1916 р. закінчив Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення.

Трудову діяльність розпочав у 1916 році з виконроба 8 дистанції Київського округу шляхів сполучення (м. Кам’янець-Подільський).

Педагогічну роботу Костянтин Степанович розпочав у 1927 р. доцентом Київського політехнічного інституту. У 1930–1931 рр. – завідувач кафедри будівництва доріг того ж інституту, потім Київського філіалу Харківського автомобільно-дорожнього інституту. З 1931 по 1941 р. К.С. Теренецький працює в УкрдорНДІ. З 1938 року роботу на посаді наукового керівника поєднує з педагогічною діяльністю. У грудні 1944 р. створив у щойно організованому Київському автомобільно-дорожньому інституті кафедру будівництва та експлуатації доріг, завідувачем якої працював до 1969 року.

У 1938 році рішенням ВАК СРСР Костянтину Степановичу присвоєно вчене звання професора зі спеціальності «Будівництво доріг». У 1952 році захистив докторську дисертацію на тему «Транспортний критерій у будівництві автомобільних доріг».

Найважливіший внесок Костянтина Степановича у розвиток дорожньої науки і практики – розроблені ним теорія і практика використання транспортного критерію в дорожній галузі – те, що склало потім основу багатьох кандидатських і докторських дисертацій, що протягом багатьох десятиріч є дійсним надбанням дорожньої практики в області техніко-економічних обґрунтувань. Працював над проблемою підвищення ефективності капіталовкладень у дорожнє будівництво. Розробив методику техніко-економічних обґрунтувань при плануванні дорожнього господарства по транспортному ефекту.

К.С. Теренецьким опубліковано 110 робіт. Найважливіші з них: «Практика организации строительных работ» (1927, 1931), «Справочник по постройке дорог низкой стоимости» (1932), «Короткий курс шляхівництва» (1932), «Засади механіки шляхових покрив» (1933), «Нежесткие дорожные покрытия как распределяющая среда» (1948), «Опыт планирования ремонта и содержания дорог по транспортному критерию» (1956), «Применение транспортного критерия для анализа качественных показателей в дорожном хозяйстве».

Викладав дисципліни «Ґрунтознавство і механіка ґрунтів», «Експлуатація автомобільних шляхів», «Проектування і розрахунок шляхових одягів».

Той, хто бував удома у Костянтина Степановича, міг почути, як він проникливо виконував на піаніно музичні твори відомих композиторів. Художні полотна на стінах його квартири були написані ним самим у години дозвілля.

Помер 6 травня 1971 року у м. Києві.