СІДЕНКО ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ (05 травня 1927 р. – 20 липня 1985 р.)

В.М. Сіденко

Кандидат технічних наук (1956 рік), доктор технічних наук (1966 рік), доцент (1956 рік), професор (1968 рік).

Нагороджений бронзовою медаллю ВДНГ за навчальний посібник «Основи наукових досліджень» (1978 рік), значком «За відмінні успіхи в роботі» в галузі вищої освіти СРСР (1979 рік).

Завідувач кафедри будівництва та експлуатації доріг (1976–1985 рр.), проректор КАДІ з наукової роботи (1984–1985 рр),

Народився 5 квітня 1927 р. у м. Богодухові Харківської обл. в робітничій родині. У 1945 році вступив на перший курс Харківського інституту інженерів залізничного транспорту на будівельну спеціальність, закінчив інститут з відзнакою в 1950 р., отримавши кваліфікацію інженера шляхів сполучення – будівельника.

У 1950–1953 рр. працював виконробом, інженером виробничо-технічного відділу, начальником дільниці «Дорбуду» Міністерства важкого машинобудування СРСР Східно-Казахстанської області.

У 1953 році вступив до аспірантури Харківського автомобільно-дорожнього інституту (ХАДІ). У 1956 р достроково захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему «Сезонні зміни міцності ґрунтів у степових районах УРСР», а у 1966 – на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук на тему «Дослідження теорії водно-теплового режиму автомобільних доріг». 1956 року отримав вчене звання доцента, 1968 – професора.

Після захисту кандидатської дисертації працював до 1960 р. асистентом, а потім до 1967 р. доцентом кафедри будівництва та експлуатації доріг ХАДІ; з 1967 по 1976 р. завідував кафедрою будівництва та експлуатації доріг ХАДІ.

З 1976 р. і до кінця життя працював у КАДІ, очолював кафедру будівництва та експлуатації доріг Київського автомобільно-дорожнього інституту. Під його керівництвом на базі кафедри була створена і успішно функціонувала галузева науково-дослідна лабораторія, розробки якої неодноразово підтверджувалися патентами СРСР.

З жовтня 1984 р. – проректор з наукової роботи Київського автомобільно-дорожнього інституту.

Внесок Володимира Михайловича в розвиток дорожньої науки СРСР і України є неоціненним. Наукова діяльність була присвячена вивченню проблем будівництва і експлуатації доріг, проектуванню дорожніх одягів. Ним розроблені теоретичні основи водно-теплового режиму автомобільних доріг, основи проектування економічних конструкцій дорожніх одягів, теорія якості автомобільних доріг, ряд принципових питань теорії та практики експлуатації доріг. Під його керівництвом проводилися такі масштабні роботи, як роботи з дорожнього районування території УРСР і з визначення характеристик ґрунтів для потреб дорожнього будівництва. Підготував 28 кандидатів наук.

Підручники В.М. Сіденка (а він є автором понад 20 підручників, навчальних посібників і монографій з будівництва, експлуатації доріг і організації дорожнього виробництва) заслужено користуються високою репутацією і до сьогодні є основною підмогою для навчання студентів у закладах вищої освіти дорожнього профілю.

Опублікував понад 260 наукових праць, зокрема підручники та монографії: «Проходимость колесных машин по грунту» (1959), «Расчет и регулирование водно-теплового режима одежды и полотна» (1962), «Розрахунок та регулювання водно-теплового режиму автомобільних доріг» (1962), «Водно-тепловий режим міських доріг» (1970), «Технологія будівництва автомобільних доріг» (у трьох частинах) (1970), «Экономичные одежды городских дорог» (1971), «Водно-тепловой режим дорожных конструкций» (1971), «Експлуатація автомобільних доріг» (1970, 1990), «Основи наукових досліджень» (1977, 1983), «Управління якістю в дорожньому будівництві» (1981), «Стандартизація і контроль якості» (1985).

Вів викладацьку роботу з дисциплін «Будівництво доріг», «Експлуатація доріг».

Помер 20 липня 1985 року в м. Києві.