ПЕТРОВ МИХАЙЛО ІЛАРІОНОВИЧ (1919 р. – 1998 р.)

М.І. Петров

Кандидат історичних наук (1955 р.), доцент (1965 р.).

Герой Советского Союза (орден Ленина, медаль «Золотая звезда», 07.08.1944), орден Отечественной войны I степени (05.01.1944), орден Отечественной войны II степени (07.08.1944), медаль «Партизану Отечественной войны» І степени.

Доцент кафедри історії КПРС КАДІ (1964–1982 рр.).

Михайло Іларіонович Петров народився 13 січня 1919 р. в селі Таловка Яшкінського р-ну Кемеровської області в селянській сім’ї.

Після завершення навчання в Таловській початковій школі (у період 1926–1930 рр.) працював учнем у Таловському столярному цеху.

У 1934–1937 рр. навчався у Таловській середній школі, по закінченню якої продовжив навчання на Таловському індустріальному робітничому факультеті.

У 1939 р. був призваний на службу до лав Червоної Армії, де прослужив до 1941 р. в 364 стрілковому полку 139 стрілкової дивізії. Після перенесеної хвороби продовжив службу у партизанських загонах у Тернопільській області та Білорусі. Підривник, керівник диверсійної групи, командир окремого підривного батальйону з’єднання партизанських загонів, що діяло на території України, – таке бойове минуле М.І. Петрова. Лише в 1943 р. у районі Шепетівського залізничного вузла він разом зі своїми бойовими побратимами пустив під укіс 40 ворожих ешелонів. За воїнську звитягу Михайло Іларіонович був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу, а також інших військових нагород.

Згодом був направлений на навчання у Дрогобицький педагогічний інститут, де навчався з 1944 по 1946 р. на історичному факультеті. У 1946 р. вступив до Київського державного університету (КДУ) на юридичний факультет (закінчив у 1951 р.). Потім закінчив аспірантуру при кафедрі марксизму-ленінізму КДУ та у березні 1955 року успішно захистив кандидатську дисертацію на тему: «Ленінський комсомол – активний помічник партії по комуністичному вихованню студентів трудових резервів в період четвертої п’ятирічки».

З 1955 по 1964 р. працював асистентом кафедри марксизму-ленінізму Київського медичного інституту О.О. Богомольця. 1964 року був прийнятий на конкурсній основі на посаду доцента кафедри історії КПРС КАДІ, де працював по 1982 р. 1965 р. йому було присвоєно вчене звання доцента.

Колом наукових інтересів М.І. Петрова було дослідження історичних процесів радянської доби, вивчення історії КПРС, партизанського руху.

Михайло Іларіонович зробив вагомий вклад у розвиток історичної науки та заклав основи викладання історії як навчальної дисципліни в КАДІ. Він є одним з перших викладачів-істориків кафедри, що сформували основи навчально-методичного підґрунтя її діяльності.

М.І. Петров є автором та співавтором десяти наукових та методичних праць, у тому числі п’яти статей, трьох навчальних посібників з історії Великої Вітчизняної війни, партизанського руху та історії КПРС. Книги «Героїчні подвиги молоді України в тилу ворога в роки Великої Вітчизняної війни» та «Подвиг на Дніпрі» присвячені висвітленню героїчної боротьби українського народу з німецькими окупантами.

Скромно, зрозуміло, завжди із задоволенням, без будь-яких прикрас, дотепно розповідав Михайло Іларіонович студентам КАДІ про свою бойову молодість, мужність друзів-партизан.

Володів українською, французькою та російською мовами.

Основні праці М.І. Петрова:

  1. К вопросу о подготовке квалифицированных кадров рабочего класса из молодежи в СССР. – К. : Изд. Киевского мединститута, 1957. – 60 с.
  2. Мольченко В., Петров М. Героїчні подвиги молоді України в тилу ворога в роки Великої Вітчизняної війни / В. Мольченко, М. Петров. – К. : Т-во «Знання», 1958. – 126 с.
  3. Петров М.И. Из истории организации медицинского обслуживания партизан Украины в годы Великой Отечественной войны. – К. : Укрмедиздат, 1960. – 138 с.
  4. Мойсєєв О.В., Петров М.І. Подвиг на Дніпрі. – К. : Т-во «Знання», 1968. – 48 с.