ОСНОВЕНКО МИКОЛА ЮХИМОВИЧ (29 березня 1936 р. – 31 грудня 2005 р.)

М.Ю. Основенко

Кандидат технічних наук (1972 р.), доцент (1974 р.).

Студент автомобільного факультету КАДІ (1958–1963 рр.), інженер науково-дослідної лабораторії з підвищення техніко-експлуатаційних якостей автомобілів (1963 р.), асистент кафедри «Автомобілі і двигуни» (1963–1966 рр.), аспірант кафедри «Автомобілі і трактори» (1966–1969 рр.), асистент кафедри «Автомобілі і трактори» (1969–1972 рр.), старший викладач кафедри «Автомобілі і трактори» (1972–1973 р.), доцент кафедри «Автомобілі і трактори» / «Автомобілі» / «Автомобілі і двигуни» / «Автомобілі» (1973–1998 рр.); декан автомобільного факультету (1980–1985 рр.).

Микола Юхимович Основенко народився 29 березня 1936 року в місті Києві в сім’ї робочих. З перших днів війни його батько пішов на фронт, де і загинув. Мати з Миколою та його молодшою сестрою виїхали із Києва в село Михайлівка Узінського району Київської області, де проживали до 1946 року. Там же Микола пішов до школи і закінчив перший клас. У 1946 році сім’я повернулась до Києва. У 1952 році Микола закінчив 7 класів середньої школи № 32 і вступив до Київського артилерійського підготовчого училища, яке закінчив у 1955 році. З 1955 до 1958 року проходив дійсну військову службу.

У 1958 році був демобілізований з лав Радянської Армії і вступив на навчання до Київського автомобільно-дорожнього інституту, який закінчив у 1963 році за спеціальністю «Автомобільний транспорт» з дипломом з відзнакою та присвоєнням кваліфікації інженера-механіка. Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти (МВССО) УРСР його було направлено на роботу до Київського автомобільно-дорожнього інституту для роботи на посаді інженера. У посвідченні про направлення було вказано дату прибуття на роботу – 1 серпня 1963 року, але вже 25 травня Микола пише заяву про зарахування його на роботу.

Та посаду інженера науково-дослідної лабораторії з підвищення техніко-експлуатаційних якостей автомобілів (НДЛПТЕЯА), де він у складі групи двигунів мав займатися роторними двигунами, М.Ю Основенко обіймав лише три місяці. Наказ про його зарахування на роботу був виданий 4 червня, а 10 червня завідувач кафедри термодинаміки і двигунів професор П.І. Андрусенко звертається до ректора КАДІ з проханням у зв’язку зі збільшенням навчального навантаження з дисциплін кафедри перевести інженера М.Ю. Основенка з 1 вересня на посаду асистента. І ось вчорашній студент, здібний, старанний та наполегливий, розпочинає викладацьку діяльність. Від 1963 по 1966 рік він працював асистентом кафедри термодинаміки і двигунів.

Асистент М.Ю. Основенко перед початком першотравневої демонстрації (1963 р.)

1966 року М.Ю. Основенко вступив до аспірантури при кафедрі автомобілів і тракторів. Науковим керівником його був завідувач кафедри доцент Є.І. Борзаковський. У 1969 році у зв’язку із закінченням строку навчання в аспірантурі М.Ю. Основенко знову був направлений МВССО УРСР на роботу до Київського автомобільно-дорожнього інституту. Цього разу вже у путівці було зазначено: «для роботи на посаді асистента», а дата прибуття – 1 листопада 1969 року. 28 жовтня Микола Юхимович пише заяву про зарахування його на роботу. Згідно з наказом від того ж дня М.Ю. Основенко з 1 листопада 1969 року – асистент кафедри «Автомобілі і трактори» КАДІ. Відтепер ця кафедра – постійне місце його роботи на наступні 29 років.

22 квітня 1971 року рішенням Ради КАДІ М.Ю. Основенку за результатами захисту дисертації на тему «Исследование влияния основных внешних параметров двигателя на тягово-скоростные качества автомобиля» присуджено науковий ступінь кандидат технічних наук. 9 лютого 1972 року Вища атестаційна комісія (ВАК) МВССО СРСР затверджує це рішення. У зв’язку з отриманням М.Ю. Основенком диплома кандидата технічних наук кафедра клопоче перед ректоратом щодо заміни посади асистента на посаду старшого викладача, МВССО УРСР дозволяє зарахувати його, як виняток, на цю посаду, і з 1 вересня 1972 року він призначений на нововведену посаду.

Від жовтня 1972 року по червень 1973 року М.Ю. Основенко проходить наукове стажування у Чехословацькій Соціалістичній Республіці (ЧССР), у науково-дослідному інституті автомобілів у Празі. Радник Посольства СРСР у Празі повідомив листом ректора КАДІ, що М.Ю. Основенко добросовісно та ефективно вів наукові дослідження у галузі надійності автомобілів; відповідально та ініціативно ставився до виконання своїх обов’язків, показав високу особисту дисципліну та організованість у роботі, брав активну участь у вирішенні питань подальшого удосконалення навчання радянських громадян у закладах вищої освіти ЧССР, за що йому була оголошена подяка.

М.Ю. Основенко на кафедрі

У червні 1973 року М.Ю. Основенко повертається до основного місця роботи, але вже на іншу посаду. Як такого, що обраний за конкурсом, його призначено з 5 квітня 1973 р. на посаду доцента кафедри «Автомобілі і трактори».

24 липня 1974 року ВАК СРСР затверджує його у вченому званні доцента.

Микола Юхимович незмінно прагнув дати студентам глибокі та міцні знання, допомогти їм набути необхідних у майбутній практичній роботі умінь та навичок. Будучи вимогливий до себе, був вимогливий і до своїх учнів. Завжди був готовий пояснити студентам складні для них питання курсу, але коли бачив, що студент сам не докладає зусиль у навчанні, робив зауваження: «Мало працювали!». Надавав велике значення практичній підготовці студентів, любив повторювати: «Якщо після наших занять у викладача та студентів чисті руки, то занять не було». Не переставав шукати шляхи поліпшення викладання, наприклад, навіть експериментував з переміщенням всього семестрового навантаження за розділом «Основи конструкції» на літній період, проводячи лабораторні заняття на автотранспортному підприємстві одночасно з проходженням практики: частину дня студенти-практиканти вчилися, частину – працювали на робочих місцях.

На практиці зі студентами (червень 1979 р.)

Доклав багато зусиль до облаштування навчальних аудиторій кафедри та навчальної і науково-дослідницької лабораторії кафедри, брав безпосередню участь у створенні стендів та установок лабораторії, розробці і виготовленні обладнання аудиторій.

Від 6 березня 1980 р. (після уходу з цієї посади доцента В.І. Задорожнього) по 6 березня 1985 р. М.Ю. Основенко – декан автомобільного факультету. До цього певного досвіду роботи у деканаті він набув на посаді заступника декана автомобільного факультету (від 21 лютого 1974 р. по 1 липня 1975 р.).

Декан має брати участь у всіх видах діяльності факультету (Лиса гора, перед початком легкоатлетичного кросу. 9 вересня 1984 р.)

Будучи деканом, М.Ю. Основенко зокрема розробляв пропозиції МВССО УРСР щодо організації у КАДІ підготовки інженерів спеціальностей 1609 «Автомобілі та автомобільне господарство» і 1617 «Експлуатація автомобільного транспорту» у скорочені строки із осіб, які мають середню спеціальну освіту за відповідними спеціальностями, і проекти навчальних планів для них.

Завжди поєднував викладацьку діяльність з активною науково-дослідницькою роботою, до якої обов’язково залучав студентів.

У 1974–1979 рр. працівники кафедри автомобілів під керівництвом М.Ю. Основенка виконували на госпдоговірних засадах з Київським мотоциклетним заводом (КМЗ) роботи з дослідження та підвищення конструктивної надійності мотоциклів МТ-9, МТ-10, дослідження тягово-швидкісних, динамічних і гальмових властивостей мотоцикла МТ-10, дослідження параметрів системи «двигун-трансмісія» важких мотоциклів. Були розроблені теоретичні засади дослідження надійності мотоциклів у період гарантії, створена система збирання, систематизації, обробки та аналізу відомостей про відмови окремих деталей, вузлів та агрегатів мотоциклів при їх експлуатації як на підприємствах і в організаціях, установах, так і індивідуальними власниками. Рекомендації кафедри, впроваджені на КМЗ, допомогли поліпшити надійність мотоциклів та зменшити кількість відмов в експлуатації.

При дослідженні тягово-швидкісних, динамічних і гальмівних властивостей мотоциклів та параметрів системи «двигун-трансмісія» була розроблена ходова лабораторія на базі мотоцикла МТ-10, виготовлений та випробуваний її дослідний зразок. Проведені за допомогою лабораторії експериментальні дослідження підтвердили рекомендації кафедри з оптимізації параметрів системи «двигун-трансмісія» мотоцикла для підвищення його тягово-швидкісних, динамічних та гальмівних властивостей. Розроблені рекомендації були прийняті заводом до впровадження, а лабораторія передана заводу для подальшої експлуатації.

Під керівництвом М.Ю. Основенка на кафедрі автомобілів у другій половині 1980-х – першій половині 1990-х рр. були розгорнуті наукові дослідження та дослідно-конструкторські роботи, пов’язані з газобалонними автомобілями. Ці роботи стали продовженням ґрунтовних наукових розробок з використання газоподібного палива для автомобілів і тракторів, якими керував у КАДІ в 1945–1959 рр. перший завідувач кафедри, доцент Є.І. Борзаковський.

Роботи щодо дослідження та переведення на газоподібне паливо дослідних зразків спеціальних автомобілів та інших машин виконувались за госпдоговорами з Підприємством з експлуатації водопровідних мереж Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Києва. Була розроблена технічна документація на переобладнання, переобладнані в газобалонні, пройшли відомчі випробовування, введені в експлуатацію та рекомендовані як головні зразки машини та механізми для комунального господарства: оперативно-водопровідна машина ОВМ-1 (на базі УАЗ-452), аварійно-водопровідна машина АВМ-1 (на шасі ГАЗ-52-01), пересувна повітряно-компресорна станція ЗІФ-55В, автомобіль-цистерна для перевезення води АЦПТ-5 (на шасі ЗІЛ-431410), автомобільний кран КС-2561Д (на шасі ЗІЛ-431410), трактор Т-150К, мулососна машина ІЛ-980В (на шасі ЗІЛ-431412), машина поливально-мийна КО-002 (на шасі ЗІЛ-431412), машина вакуумна КО-503В (на шасі ГАЗ-3307 або ГАЗ-53-12). Також розроблена документація на переобладнання в газобалонні екскаватора ЕО-4321Т, машини оперативної для електромереж ОМЕ-52М (на шасі ГАЗ-53-12), автовишки ТВГ-15Н (на базі ГАЗ-53-12 або ГАЗ-52-04), розкидача універсального КО-105 (на шасі ЗІЛ-431410). Крім того, розроблена технічна документація на виготовлення причепа газозварювального ГАЗ-704 (УАЗ-8109) та машини ремонтно-водопровідної на базі автомобіля КамАЗ-53212. Виконані розробки демонстрували на ВДНГ СРСР та УРСР, вони нагороджені срібною і бронзовою медалями та відповідними дипломами.

У 1986–1987 рр. група працівників кафедри автомобілів спільно із працівниками кафедри двигунів та теплотехніки КАДІ та Інституту газу Академії наук УРСР працювали над переведенням на газодизельний процес дослідних автомобілів БілАЗ. За виконаними розробками на Криворізькому заводі з ремонту дизельних автомобілів виготовлені дослідні зразки експериментальних автомобілів БілАЗ-540А ГД та БілАЗ-548А ГД, проведені їх випробування на дорозі та в кар’єрних умовах. Переобладнані автомобілі були передані для експлуатації Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінату в м. Кривий Ріг. Досвід експлуатації цих автомобілів показав, що вони здатні виконувати весь технологічний комплекс робіт із транспортування корисних копалин, зокрема залізної руди.

М.Ю. Основенко був керівником семінару з науково-дослідницької роботи студентів (НДРС).

Щорічно читав лекції у Київському народному університеті технічного прогресу.

Автор та співавтор близько 140 наукових та навчально-методичних праць, серед яких дев’ять навчальних посібників та три довідники.

Микола Юхимович був людина, цілковито віддана справі, кафедрі та університету. Після припинення викладацької діяльності він не міг залишатися осторонь кафедральних та університетських справ, взяв активну участь у відродженні газети «Автодорожник», редагував книгу «Національний транспортний університет: сторінки історії», не поривав зв’язків з кафедрою до останніх днів свого життя. 

Був вірним другом, завжди дотримувався принципу: «Ти відповідальний за тих, хто від тебе залежить».