НЕСВІТСЬКИЙ ЯКІВ ІВАНОВИЧ (27 квітня 1911 р. – 28 квітня 1974 р.)

Я.І. Несвітський

Кандидат технічних наук (1946 р.), доктор технічних наук (1966 р.), професор (1966 р.), Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1976 р.).

Шість нагород за участь у Другій світовій війні, у тому числі медаль «За боевые заслуги» (18.09.1943 р.).

Доцент кафедри технічної експлуатації автомобільного транспорту (19491963 рр.), декан автомобільного факультету (19611963 рр.), в.о. професора кафедри технічної експлуатації автомобільного транспорту (1963–1964 рр.), завідувач кафедри економіки і експлуатації автомобільного транспорту (19641972 рр.), професор-консультант кафедри економіки і експлуатації автомобільного транспорту (19721974 рр.).

Майбутній відомий учений і діяч вищої школи України, засновник добре знаної наукової школи з надійності автомобілів, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки, доктор технічних наук, професор Яків Іванович Несвітський народився 11 травня 1911 року в бідній багатодітній селянській родині в селі Потапці на Канівщині, був найменшою, одинадцятою дитиною в сім’ї. Ріс без батька, який рано помер. У середню школу ходив у сусіднє село за 12 кілометрів.

Закінчивши сільськогосподарську професійно-технічну школу в селі Бобринець Канівського району та одержавши посвідчення механіка сільгосптехніки, вступив до Харківського інституту механізації сільського господарства, який успішно закінчив у 1936 р. Майже три роки працював головним інженером автопідприємств у Сибіру та Казахстані, а у 1938 році вступив до аспірантури Українського науково-дослідного інституту механізації сільського господарства. Після завершення навчання в аспірантурі був переведений у Київ у Народний комісаріат землевлаштування України, де працював головним інженером до 1941 року.

У роки війни Яків Іванович служив на різних інженерно-технічних посадах у лавах Радянської Армії. Закінчив війну інженер-капітаном на посаді заступника начальника автомобільного полку з технічної частини.

Після війни Я.І. Несвітський обіймав посади головного інженера Головного Управління механізації сільського господарства Міністерства технічних культур УРСР, головного інженера Управління науки Міністерства сільського господарства, старшого наукового співробітника НДІ механізації сільського господарства Академії наук УРСР.

У 1946 році в Українському науково-дослідному інституті механізації сільського господарства захистив кандидатську дисертацію на тему «Исследование топливоподающей системы трактора С-65».

У КАДІ з 1948 року. До 1963 р. працював доцентом, у 1963–1964 рр. – в.о. професора кафедри технічної експлуатації автомобільного транспорту, два роки (у 1961–1963 рр.) був деканом автомобільного факультету, водночас постійно здійснюючи велику наукову роботу.

Працюючи на кафедрі технічної експлуатації автомобільного транспорту, Яків Іванович став засновником наукової школи з надійності автомобілів. Він поставив перед собою і своїми безпосередніми учнями завдання з розв’язання проблем надійності автомобілів на основі теоретичного вивчення фізико-хімічних процесів, що спричиняють спрацьовування і поломку деталей автомобіля, з подальшою розробкою практичних рекомендацій щодо конструювання, виробництва та технічного сервісу автомобілів.

На базі Міністерства автомобільного транспорту УРСР і Кременчуцького об’єднання з виробництва великовантажних автомобілів-самоскидів «АвтоКрАЗ» Я.І. Несвітський організував галузеву науково-дослідну лабораторію надійності машин та очолив її. Дослідження проводились на Кременчуцькому автомобільному заводі і його опорних пунктах: в кар’єрах Інгулецького, Південного, Північного, Норильського гірничо-збагачувальних комбінатів, що експлуатували автомобілі-самоскиди Кременчуцького автозаводу, а також на автотранспортних підприємствах Головних транспортних управлінь Міністерства кольорової металургії СРСР, Міністерства чорної металургії СРСР, Міністерства сільського будівництва СРСР, Міністерства автомобільного транспорту України, Міністерства промислового будівництва України тощо. На основі отриманих результатів було обґрунтовано норми гарантійного пробігу автомобілів КрАЗ, режими технічного автосервісу цих автомобілів у гарантійний і післягарантійний періоди експлуатації, розраховано потребу в запасних частинах, запропоновано Кременчуцькому автозаводу рекомендації з удосконалення конструкції автомобілів, технологій їх виготовлення і режимів комерційної експлуатації. Проведені дослідження дозволили Кременчуцькому автозаводу разом з Ярославським об’єднанням «Автодизель» розробити і впровадити комплексну систему управління якістю, спрямовану на систематичне послідовне збільшення моторесурсів двигунів і пробігу автомобілів до капітального ремонту, стали основою прийнятої системи ТО і ремонту автомобілів КрАЗ.

У 1963 році Яків Іванович захистив докторську дисертацію на тему «Технічна експлуатація автомобілів». У 1966 йому було присуджено ступінь доктора технічних наук та присвоєно звання професора.

Від травня 1964 року Я.І. Несвітський очолив новостворену кафедру економіки і експлуатації автомобільного транспорту. Ця кафедра стала науковим центром з дослідження надійності автомобілів і вдосконалення методів їх технічної експлуатації, обслуговування і ремонту. На кафедрі технічної експлуатації автомобілів роботи над проблемою надійності автомобілів продовжив професор О.А. Лудченко, колишній аспірант Я.І. Несвітського.

Велика робота була проведена Я.І. Несвітським з популяризації досягнень його наукової школи. Він є автором понад 120 наукових праць, серед яких більше 20 навчальних посібників та підручників, у тому числі перший у нашій країні підручник з технічної експлуатації автомобілів (1961 р.), став настільною книгою працівників автомобільного транспорту та студентів автодорожніх вузів. За друге його видання у 1976 р. Я.І. Несвітський був удостоєний Державної премії Української РСР в галузі науки і техніки (посмертно).

Книги Я.І. Несвітського видавались російською, українською, німецькою, литовською, польською, болгарською та китайською мовами великими тиражами. Праці вченого вивчали та застосовували у своїй науковій і виробничій діяльності не лише науковці і студенти, а й інженери автотранспортних господарств, звичайні водії і механіки.

Основні наукові та навчально-методичні праці професора Я.І. Несвітського:

  1. Несвітський Я.І. Вантажні автомобілі підвищеної прохідності / Несвітський Я.І. – К. : Державне видавництво сільськогосподарської літератури УРСР, 1946.
  2. Несвитский Я.И. Техническая эксплуатация автомобилей : учебник для студентов автомобильно-дорожных институтов / Несвитский Я.И. – К. : Гостехиздат, 1961.
  3. Несвитский Я.И. Надежность автомобиля : учебник для вузов / Несвитский Я.И. – М. : Транспорт, 1966. – 71 с.
  4. Несвитский Я.И. Справочник по техническому обслуживанию автомобилей / Несвитский Я.И., Левинсон Б.В. и др. – К. : Техника, 1967.
  5. Несвитский Я.И. Техническая эксплуатация автомобилей: учебник для студентов автомобильно-дорожных институтов; издание второе, переработанное и дополненное / Несвитский Я.И. – К. : Вища школа, 1971. – 428 с.

Я.І. Несвітський майже 25 років входив до складу редколегії журналу «Механізація сільського господарства», був членом редколегії журналів «Автодорожник України», «Машинно-тракторні станції», «Автомобильный транспорт» та інших журналів та наукових збірок. Тривалий час був членом науково-технічної ради Міністерства автомобільної промисловості СРСР, Міністерства автомобільного транспорту УРСР, співробітничав з редакцією Української радянської енциклопедії.

Я.І. Несвітський підготував понад 20 кандидатів технічних наук. Серед аспірантів професора Несвітського багато тих, хто продовжив науково-викладацьку справу, зокрема і в КАДІ-НТУ.

Яків Іванович завжди чуйно ставився до колег та учнів. Він був надзвичайно скромною та інтелігентною людиною, йшов по життю з посмішкою, був оптимістом, добрим і терплячим до людей. Він належав до тих особистостей, що дарували людству свій талант та безкорисливу працю, освітлюючи шлях молодому поколінню. Любов, повагу та визнання він завойовував чесною працею. Наукові праці його учнів та їхня професійна діяльність гідно продовжили справу його життя.

Продовжують справу Якова Івановича і члени його родини. Багато років поспіль на кафедрі технічної експлуатації автомобілів / кафедрі технічного обслуговування автомобілів працював його син Костянтин Якович Несвітський, випускник КАДІ, нині на кафедрі економіки НТУ працює старший викладач Наталія Костянтинівна Амеліна, онука Якова Івановича, а на третьому курсі факультету транспортних та інформаційних технологій НТУ за спеціальністю 275 «Транспортні технології (на автомобільному транспорті)» навчається його правнук Андрій Дмитрович Амелін.