Кандидат технічних наук (1965 р.), доцент (1966 р. ), доктор технічних наук (1992 р.), професор (1996 р.), дійсний член Транспортної академії України (2007 р.), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2020 р.), лауреат премії Академії Будівництва України імені академіка М.С. Буднікова (2010 р.).
Медалі «В память 1500-летия Киева» (1982 р.), «Ветеран труда» (1985 р.); нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» (2003 р.); нагрудний знак «Почесний дорожник» Державної служби автомобільних доріг України «Укравтодор» (2004 р.).
Студент дорожньо-будівельного факультету КАДІ (1952–1957 рр.), аспірант кафедри мостів та тунелів КАДІ (1961–1964 рр.), асистент, доцент, професор кафедри мостів та тунелів / будівельних конструкцій та мостів / штучних споруд та гідравліки / мостів та тунелів КАДІ-УТУ-НТУ (1964–2019 рр.).
Альберт Іванович Лантух-Лященко народився 14 травня 1934 року в м. Умань. Після закінчення середньої школи у 1952 р. вступив до Київського автомобільно-дорожнього інституту, який закінчив у 1957 р., отримавши кваліфікацію «Інженер шляхів сполучення» за спеціальністю «Автомобільні дороги». Протягом 1957–1961 рр. працював на виробництві у тресті «Київміськгідродорміст».
У 1961–1964 рр. навчався в аспірантурі КАДІ. У 1964 р. розпочав трудову діяльність на кафедрі мостів та тунелів КАДІ і працював на кафедрі до 2019 року – спочатку на посаді асистента, а потім доцента і професора.
У 1965 р. Альберт Іванович захистив кандидатську дисертацію на тему «Дослідження напруженого стану і несучої здатності нерозрізних балок-стінок», у 1992 р. – докторську дисертацію на тему «Розвиток дискретно-континуальних методів розрахунку комбінованих систем».
У 1970 році Альберту Івановичу було присвоєно вчене звання доцента кафедри будівельних конструкцій та мостів, у 1996 році – вчене звання професора кафедри мостів та тунелів.
Усі наукові дослідження, що проводились під керівництвом професора Лантуха-Лященка, були викликані проблемами сучасності та запитами практики і мають значну практичну цінність.
Основою наукової діяльності А.І. Лантуха-Лященка протягом багатьох років були стратегічні питання, пов’язані з життєвим циклом транспортних споруд. Альберт Іванович став засновником наукової школи «Теоретичні засади управління життєвим циклом транспортних споруд» і тривалий час (у 2003–2019 рр.) очолював її.
Піонерні дослідження цієї наукової школи складають нову парадигму теорії споруд. Уперше було сформульовано теоретичні засади наукової проблеми – отримання фундаментальних рівнянь напружено-деформованого стану елементів транспортних споруд у функції часу.
Теоретичний базис школи – це новітня концепція управління ресурсом транспортних споруд на всіх етапах життєвого циклу, починаючи з етапу проєктування. Розроблені феноменологічні стохастичні моделі прогнозування життєвого циклу залізобетонних елементів автодорожніх мостів і споруди в цілому та методології управління життєвим циклом автодорожніх мостів дають можливість оцінити довговічність елементів конструкцій у функції часу, а відтак спрогнозувати їхній ресурс за проєктними параметрами та впливом довкілля на споруду при експлуатуванні. Наукове формулювання проблеми виконано на основі нових уявлень про закономірності деградації залізобетону в елементах конструкцій транспортних споруд, отриманих у процесі досліджень.
Серед основних наукових результатів є одна із перших в світі моделей оцінювання ризику транспортної споруди у функції змінної часу. Модель розроблено з визначенням терміну «ризик» за допомогою понять теорії ймовірностей як кількісної характеристики можливих втрат, заподіяних випадковими непередбаченими подіями, що викликають часткове або повне руйнування споруди. Розроблена модель ризику в функції змінної часу встановлює кількісні оцінки довгострокових техногенних ризиків у період експлуатації мостів, оцінку безпеки споруди, запобігання аварійному руйнуванню споруди в цілому або суттєвим деструкціям її складових частин, які можуть загрожувати здоров’ю і життю людей та обернутися збитками при експлуатуванні споруди або навіть усієї дорожньої мережі.
Моделі, розроблені в рамках наукової школи, мають практичну направленість, відкривають шлях до нової концепції проєктування залізобетонних елементів мостів: проєктування елементів на заданий строк експлуатації. Проєктування споруд з гарантованим ресурсом матиме значний довгостроковий соціально-економічний ефект. Видатки на експлуатування споруди можуть плануватись відповідно до проєктного ресурсу і на цій основі оптимізуватися.
Створені науковцями школи моделі стали основою новітніх нормативних документів у системі експлуатування транспортних споруд України, які дають можливість управління їх надійністю і довговічністю.
Під керівництвом професора Лантуха-Лященка науковці кафедри мостів та тунелів узяли участь у програмі дій з питань актуалізації та гармонізації національних стандартів з міжнародними та європейськими нормами (EN), що поліпшило вирішення проблем розвитку національної транспортної мережі відповідно до вимог Європейського союзу, а також вирішення проблем нормативного забезпечення транспортного будівництва.
Загалом під керівництвом професора Лантуха-Лященка розроблено та підготовлено до затвердження понад 20 нормативних та відомчих документів. Серед них перший український нормативний документ ДБН В.2.3-14:2006, який став основою для подальшого розвитку нормативної бази мостобудування.
Від 1992 р. на базі КАДІ розпочав роботу Український міжгалузевий науково-практичний семінар «Сучасні проблеми проектування, будівництва та експлуатації споруд на шляхах сполучення», який проводився що два роки. Його засновником, організатором і незмінним керівником був професор Лантух-Лященко.
На семінарі висвітлювались результати наукових досліджень з проєктування, будування і експлуатування мостів, застосування передових методів організації і технології мостового будівництва, впровадження нових матеріалів, конструкцій і засобів механізації, визначались основні напрямки подальших наукових досліджень, які сприяли б підвищенню ефективності діяльності будівельної галузі. У процесі дискусій розроблювались рекомендації щодо впровадження завершених наукових розробок, акцентувалась увага науковців і працівників виробничої сфери на активній участі у вирішенні нагальних проблем дорожнього господарства України. Серед учасників семінару були провідні фахівці з державних, комерційних, будівельних, проєктних організацій та державних установ, а також науковці з Польщі, Великобританії, Німеччини, Судану тощо.
Альберт Іванович є автором, співавтором і науковим редактором 28 книг (серед яких 11 підручників і навчальних посібників) і понад 100 наукових статей. Більшість книг написано та видано в Україні. Так, у 2000 р. за науковою редакцією професора Лантуха-Лященка вперше у новітній історії мостобудування України було видано підручник «Експлуатація і реконструкція мостів», в якому охоплювались питання експлуатування і реконструювання мостових споруд.
Серед праць професора Лантуха-Лященка є видання іноземними мовами. Зокрема під час його роботи в Лаосі вийшли друком французькою: Lexique des termes usuels dans les ponts et les ouvrages d’arts Ed.: BIT/PNUD projet LAO 79/035, Vientiane: 1985, 124 p.; Lexique des termes usuels dans la construction Ed.: BIT/PNUD projet LAO 79/029, Vientiane: 1987, 145 p.; Etude preliminaire sur l’utilisation du bambou comme materiau de const ruction approprie. Ed.: BIT/PNUD projet LAO 79/029, Vientiane: 1987, 43 р., нещодавно видано англійською Rational Design of Structural Building Systems, (2019), V. Babaev, I. Ievzerov, S. Evel, A. Lantoukh-Liashchenko, V. Shevetovsky, O. Shimanovskyi, V. Shmukler, M. Sukhonos / DOM publishers, Berlin / Germany, 384 р., ISBN 978-3-86922-733-7, www.dom-publishers.com.
У 2017 році у київському видавництві «Сталь» вийшла у світ монографія «Чисельні та експериментальні методи проектування та зведення конструктивних систем» (404 стор.) колективу авторів у складі В.М. Бабаєва, С.О. Бугаєвського, С.М. Євеля, І.Д. Євзерова, А.І. Лантуха-Лященка, В.В. Шеветовського, О.В. Шимановського, В.С. Шмуклера, присвячена проблемі розрахунку та проєктування, а також технологіям зведення конструктивних систем, що мають раціональні параметри. В основі запропонованого підходу формування згаданих систем лежить логіко-обчислювальна компіляційна методологія, що базується на енергетичних принципах зі скінченно-елементним моделюванням (МСЕ) конструкцій. У зв’язку з цим у книзі вперше об’єднано викладення задач статики, динаміки, стійкості, а також методів їхнього вирішення з доказами теорем про збіжність МСЕ. Приведено опис теоретично обґрунтованих скінченних елементів для стержнів, пластин і тривимірної задачі. Також вперше представлені методи обчислювання щільності енергії деформації для запропонованих скінченних елементів. Значна частина монографії присвячена опису особливостей конструювання та технології створення нових конструктивних систем (залізобетонних, сталезалізобетонних, висячих, вантових), що розроблені на основі презентованих методів.
У 2020 році за роботу «Прогресивні будівельні конструктивні системи та технології їх зведення» (видана у 2019 р., обсяг 384 с.) А.І. Лантуха-Лященка разом з колективом авторів (В.М. Бабаєв, С.О. Бугаевский, С.М. Евель, І.Д. Євзеров, В.В. Шеветовський, О.В. Шимановський, В.С. Шмуклер) нагороджено Державною премією України в галузі науки і техніки. Метою написання цієї монографії було розроблення науково-технічних основ створення та впровадження високоефективних і надійних прогресивних будівельних конструктивних систем і технологій їхнього зведення, які перевершують державні та зарубіжні аналоги за еколого-енергетичними і техніко-економічними показниками і які вдало було реалізовано при проєктуванні, зведенні, реконструюванні будівель і споруд різного типу.
На основі теоретичних досліджень і експериментів визначено концепцію створення систем, виконаних із залізобетону, сталезалізобетону, металу, в основі якої закладено нові енергетичні принципи, що фундують топологічну раціоналізацію конструктиву, й основана на їх базі логіко-обчислювальна процедура прямого формування параметрів будівель, реалізована у програмному комплексі LIRA 10.n.
Результатом використання розробленого науково-розрахункового методу раціонального проєктування є створення конструктивних систем із заданими витратами матеріалу і максимальною несною здатністю та заданим ресурсом при мінімальних витратах матеріалу. При цьому вперше у зазначеній ідеології забезпечено можливість оцінювання залишкового ресурсу конструкції з урахуванням закономірностей її деградації на всьому діапазоні життєвого циклу будівельних систем.
У 2010 р. за наукову працю «Нагрузки и воздействия на здания и сооружения» (Гордеев В.Н., Лантух-Лященко А.И., Пашинський В.А., Перельмутер А.В., Пичугин С.Ф., М. : Изд-во Ассоциации строительных вузов, 2007 г. – 482 с.) А.І. Лантух-Лященко у скаладі колективу авторів удостоєний диплома лауреата премії Академії Будівництва України імені академіка М.С. Буднікова. У книзі колективом українських авторів уперше комплексно висвітлено питання навантажень і впливів, які враховуються при проєктуванні будівель та споруд включно з особливими навантаженнями аварійного типу. Для кожного навантаження, що розглядається, наведено опис його фізичного походження і основні відомості щодо характерних параметрів цих навантажень. Проведено порівняльний аналіз даних вітчизняних та закордонних нормативних документів.
Альберт Іванович плідно поєднував наукову та педагогічну діяльність. Його лекції викликали живий інтерес не тільки студентів та молодих викладачів, а й досвідчених виробничників.
Багато уваги приділяв підготовці молодих учених – аспірантів. Під його керівництвом захищено сім кандидатських дисертацій.
Професор Лантух-Лященко був членом Науково-координаційної та експертної ради з питань ресурсу та безпеки експлуатації конструкцій, споруд і машин при Президії Національної академії наук України; секції «Мости і транспортні тунелі» Міжвідомчої комісії з питань науково-технологічної безпеки при Раді національної безпеки України (голова секції); експертної ради ВАК України; Національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки; Української державної делегації в Міжнародній дорожній асоціації (PIARC); Міжнародної асоціації інженерів мостів і споруд (IABSE). Працював у складі трьох спеціалізованих вчених рад з присудження вчених ступенів, редколегій трьох науково-технічних збірників.
Від 2002 року Альберт Іванович – академік Транспортної академії України (ТАУ), у 1992–2018 рр. – голова секції споруд ТАУ, яка об’єднує науковців і виробничників у сфері будування мостів України.
А.І. Лантух-Лященко працював у закладах вищої освіти Гвінеї (1968–1971 рр.), Тунісу (1975–1977 рр.), Лаосу (1984–1985 рр.). У 1986–1987 рр. був експертом Міжнародної організації праці Організації Об’єднаних Націй (МОП ООН).
Своїм багатим науковим та життєвим досвідом професор Лантух-Лященко завжди щиро ділився з молоддю та зі спеціалістами-практиками.
Альберт Іванович був фундатором (у 2018 р.) та незмінним керівником «Гуртка фізичного моделювання конструкцій мостів», який об’єднував студентів факультету транспортного будівництва на основі спільності інтересів до застосування теоретичних знань для вирішення практичних завдань. Колектив гуртка було створено на базі кафедри мостів та тунелів. Основними завданнями гуртка було моделювання прогонових будов, конструктивних елементів мостів тощо та проведення випробовування моделей під навантаженням у лабораторних умовах, з наданням студентам основ знань з моделювання та проведення випробувань.
У роботі гуртка брали участь студенти різних курсів факультету транспортного будівництва незалежно від спеціальності та освітньої програми, а результати випробувань використовувались в освітньому процесі студентів освітньої програми «Мости та транспортні тунелі».
Плідна праця та творчі здобутки Альберта Івановича, його відданість справі, невичерпна енергійність, повага до людей, талант спілкування забезпечили йому авторитет у колективі університету і є прикладом, яким має бути науковець і педагог – людина з великої літери.
