КАРАНДАКОВ ГЕННАДІЙ ВАСИЛЬОВИЧ (11 червня 1934 р. – 11 жовтня 2014 р.)

Г.В. Карандаков

Доктор технічних наук (1983 р.), професор (1984 р.), дійсний член Міжнародної академії інформатизації.

Знак «Відмінник освіти України» (1994 р.), Почесна грамота державної адміністрації автомобільного транспорту (2009 р.), Почесна грамота Міністерства освіти і науки України, Диплом третього ступеня з кращих наукових робіт Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти УРСР.

Завідувач кафедри електроніки та автоматики (1980–1984 рр.), кафедри електроніки та обчислювальної техніки (1986–2002 рр.), професор кафедри електроніки та обчислювальної техніки (2002–2014 рр.).

Геннадій Васильович Карандаков народився 1934 року у місті Армавір (Краснодарський край, нині РФ). У 1957 р. закінчив Таганрозький радіотехнічний інститут (Ростовська область, нині РФ).

Працював у Обчислювальному центрі АН УРСР (1957–1961 рр.) (м. Київ); з 1964 р. – у Київському автомобільно-дорожньому інституті – КАДІ (нинішньому Національному транспортному університеті – НТУ).

Відомий вчений в галузі електричного моделювання задач теорії пружності, в галузі моделювання систем автоматичного управління електричними трансмісіями пневмоколісних транспортних засобів особливо великої вантажопідйомності.

Був членом двох експертних рад ВАК України з докторських дисертацій.

Г.В. Карандаков – засновник та керівник наукової школи моделювання складних систем в НТУ. На основі отриманих теоретичних результатів створено ряд електричних моделей, зокрема, табло для визначення найкоротших маршрутів проїзду по місту. Моделі були впроваджені в центральній диспетчерській службі вантажного транспорту Мінавтотрансу, на автотранспортному підприємстві Міськбудтрансу в м. Харкові та у ДАІ м. Києва. На замовлення Міськбудтрансу була розроблена апаратура для контролю залишку пального в баках вантажних автомобілів, що дало велику економію пального.

Істотний внесок Г.В. Карандаков зробив у моделювання електричних трансмісій великовантажних позадорожніх автомобілів-самоскидів вантажопідйомністю 120 та 180 т, що експлуатуються в районах крайньої півночі. Ці роботи виконувались згідно Постанови Ради Міністрів СРСР; результати були представлені на конкурс МВССО УРСР та були відзначені дипломом третього ступеня з кращих наукових робіт.

З ініціативи Г.В. Карандакова та під його керівництвом вперше в Україні була розроблена система «АБІТУРІЄНТ», яка увійшла до складу автоматизованої системи АСУ–ВНЗ, розробленої у Міжнародному освітянському центрі інформаційних технологій НТУ.

У співавторстві з М.Ф. Дмитриченко та Л.П. Бариловичем отримав патент на винахід унікальної багатофункціональної установки для обробки металевих виробів у сильних магнітних полях.

За період своєї діяльності Г.В. Карандаковим опубліковано дві монографії, понад 200 наукових робіт, отримано 38 авторських свідоцтв. Під його керівництвом підготовлені до захисту та успішно захищені одна докторська і сім кандидатських дисертацій, одна з кандидатських дисертацій – за результатами розробки АСУ–ВНЗ.

Основні наукові та методичні праці:

  1. Карандаков Г.В. Некоторые вопросы теории расчета стержневых систем методом электромоделирования. – Ростов-на-Дону : РИСИ, 1963. – 40 с. (наукове повідомлення).
  2. Керопян К.К., Карандаков Г.В., Музыченко Ю.И. Электрическое моделирование и численные методы в теории упругости. – М. : Стройиздат, – 384 с. (монографія).
  3. Карандаков Г.В. К теории построения моделей для решения задач на собственные значения. – В кн. : Проблемы электроники и вычислительной техники. – К.  : Наукова думка, 1976. – С. 268–274.
  4. Карандаков Г.В. Вопросы теории синтеза четырехслойных структур // Электронное моделирование, 1979, № 1. – С. 25–30.
  5. Карандаков Г.В., Кривенко В.І. Конспект лекцій з дисципліни «Електротехніка, електроніка і мікропроцесорна техніка». Вид. друге, перероб. і доп. – К. : В-во НТУ. –  230 с.
  6. Карандаков Г.В., Кривенко В.І. Електротехніка та електроніка : навч. посіб. з електротехн. дисциплін для студ. Нац. транспорт. ун-ту: [в 3-х ч.] – К. : В-во НТУ, 2012. – 248 с., 280 с., 254 с.