ГВОЗДЄВ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ (29 серпня 1927 р. – 22 лютого 2009 р.)

Ю.В. Гвоздєв

Кандидат технічних наук (1959 р.), доцент (1964 р.)

Бронзова медаль Виставки досягнень народного господарства СРСР (1968 р.).

Доцент кафедри «Деталі машин» (1960–1962 рр.), завідувач кафедри нарисної геометрії та інженерної графіки (1962–1987 рр.), професор кафедри інженерної геодезії і графіки (1987–1993 рр.), професор кафедри інженерної графіки (1993–1995 рр.), професор кафедри комп’ютерної та інженерної графіки (1995–2009 рр.).

 Юрій Володимирович Гвоздєв народився 29 серпня 1927 р. в місті Верхнє (нині Луганська область) у сім’ї службовців. У 1950 році здобув вищу освіту в Київському інженерно-будівельному інституті за спеціальністю «Житлово-комунальне будівництво», отримавши кваліфікацію інженера-архітектора.

З 1953 по 1960 р. працював у Київському Вищому інженерно-авіаційному військовому училищі Військово-повітряних сил, Київському та Новосибірському інженерно-будівельних інститутах на посадах асистента та старшого викладача.

Закінчив аспірантуру, у жовтні 1959 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.

З вересня 1960 р. працював у Київському автомобільно-дорожньому інституті на посаді доцента кафедри «Деталі машин», викладав дисципліну «Креслення та нарисна геометрія».

У квітні 1962 р. Ю.В. Гвоздєва було призначено завідувачем кафедри нарисної геометрії та інженерної графіки, яка до цього часу була об’єднана з кафедрою деталей машин. У перший рік після відокремлення в самостійну структурну одиницю кафедра організовувала та проводила навчальний процес у 97 академічних групах за чотирма дисциплінами: нарисна геометрія, машинобудівельне креслення, інженерно-будівельне креслення та технічний рисунок. Ю.В. Гвоздєв значну увагу приділяв підвищенню кваліфікації викладачів, головним чином поглибленому вивченню ними курсу нарисної геометрії та опануванню молодими фахівцями методики проведення практичних занять. Була виконана велика робота з обладнання креслярського залу кафедри, зокрема зал був обладнаний лампами денного світла та зручними креслярськими столами.

У 1964 р. Ю.В. Гвоздєву було присвоєно вчене звання доцента.

Кафедра нарисної геометрії та інженерної графіки упродовж двадцяти років була провідною в Україні з використання в освітньому процесі сучасних для того періоду методів навчання на базі комплексу технічних засобів, і велика заслуга в цьому належить Ю.В. Гвоздєву. Під його керівництвом вперше було розроблено курс діафільмів з поопераційним виконанням креслень, забезпечений лекційними роздавальними матеріалами.

У 1965 році було видано «Курс лекцій з нарисної геометрії» з поопераційним виконанням креслень та фонограмою тексту. Цей курс був учасником ВДНГ СРСР у 1964, 1965, 1968 та 1978 рр. У 1968 р. курс лекцій та його автора Ю.В. Гвоздєва нагороджено бронзовою медаллю ВДНГ СРСР. 

У 1966 році наказом Міністра вищої та середньої спеціальної освіти СРСР Ю.В. Гвоздєв був введений до складу авторського колективу зі створення експериментального навчального кіно-телевізійного курсу лекцій з нарисної геометрії. Цей курс починаючи з 1970 року демонструвався у всіх регіонах СРСР як основа заочної освіти. Доцентом Ю.В. Гвоздєвим було написано і прочитано в цьому курсі лекції № 21 та 22.

У 1968 році кафедрі нарисної геометрії розпорядженням Міністерства вищої освіти УРСР було доручено вперше в Україні прочитати курс нарисної геометрії на першій (тоді єдиній) програмі телебачення у прямому ефірі. Лекції читав доцент Ю.В. Гвоздєв.

За розпорядженням Міністерства вищої освіти УРСР Ю.В. Гвоздєв написав сценарії трьох документальних фільмів: «ТСО в вузах УРСР» (у 2 частинах, 1979 р.) «Учбове обладнання – 81» (у 2 частинах, 1982 р.), «Методика – 81» (у 3 частинах, 1985 р.).

У 1987 р. кафедру нарисної геометрії та інженерної графіки об’єднали з кафедрою інженерної геодезії, і доцент Ю.В. Гвоздєв став завідувачем секції інженерної графіки. Згодом, в 1989 році, був обраний на посаду професора об’єднаної кафедри.

Того ж 1987 р. на кафедрі інженерної геодезії і графіки було відкрито аспірантуру. Юрій Володимирович керував аспірантурою до закриття наукової спеціальності 050101 «Нарисна геометрія». Під його науковим керівництвом захистили кандидатські дисертації випускники аспірантури старший викладач Пучко Нінель Федорівна та асистент Крушевська Деміра Петрівна.

Від 1989 по 1993 р. Ю.В. Гвоздєв працював на посаді професора кафедри інженерної геодезії і графіки, у 1993–1995 рр., після того, як кафедри знову розділили, – на посаді професора кафедри інженерної графіки (1993–1995 рр.), професора кафедри комп’ютерної та інженерної графіки (1995–2009 рр.).

Юрій Володимирович брав активну участь у дослідженнях проблем вищої школи, керував науковими кафедральними та комплексними республіканськими темами. Досліджував зокрема шляхи використання сучасної інформаційно-обчислювальної техніки для застосування активних методів та вдосконалення технології навчання; виконував науково-дослідні роботи з питань ландшафтного проектування; геометричного моделювання; інженерної графіки.

Автор сотні навчально-методичних робіт та наукових статей. Виступав в якості офіційного опонента на захисті дисертацій 29 разів.

Юрій Володимирович був кваліфікований викладач, енергійний та цілеспрямований керівник кафедри, майстерний організатор та адміністратор. Проводив навчальну, навчально-методичну та наукову роботу на високому професійному рівні, завжди був ініціативний у питаннях суспільного життя рідного закладу освіти. Був вимогливий до себе, до студентів, у той же час чуйний до їх потреб. Користувався великою повагою серед колег та студентів.

Всі, хто знали Юрія Володимировича, бережуть світлу пам’ять про відданого своїй справі педагога-науковця та дуже добру людину.