Кандидат технічних наук (1980 р.), старший науковий співробітник (1982 р.), доцент (1989 р.), професор (1993 р.), доктор технічних наук (1999 р.), дійсний член Транспортної академії України (1994 р.), віце-президент Транспортної академії України (від 2005 р.); Заслужений працівник народної освіти України (1999 р.), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005 р.).
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2005 р); медалі «В память 1500-летия Киева» (1983 р.), «80 лет Великой Октябрьской социалистической революции» (1997 р.), «80 лет Вооруженных Сил СССР» (1997 р.); Почесна грамота Верховної Ради України (2008 р.); нагрудні знаки Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» (1998 р.), «За наукові досягнення» (2011 р.), Міністерства транспорту та зв’язку України «Почесний автотранспортник України» (2004 р.); Почесна грамота Вищої Атестаційної Комісії України (2015 р.); Почесний знак «Заслужений діяч Транспортної Академії України» (2002 р.).
Старший викладач (1985 р.), доцент (1986–1992 рр.), професор (1992–2002 рр.) кафедри ремонтного виробництва та матеріалознавства / кафедри виробництва, ремонту та матеріалознавства КАДІ-УТУ-НТУ; учений секретар Національного транспортного університету (1995–2000 рр.); проректор з наукової роботи НТУ (2000–2003 рр.), завідувач кафедри аеропортів НТУ (2002–2015 рр.); перший проректор – проректор з наукової роботи НТУ (2003–2021 рр.).
Микола Миколайович Дмитрієв народився 03 вересня 1946 р. у м. Городище Черкаської області у сім’ї військовослужбовця.
Закінчив у 1971 р. Київський інститут інженерів цивільної авіації (КІІЦА), де відтоді й працював науковим співробітником, старшим науковим співробітником.
Галузь наукових інтересів Миколи Миколайовича – надійність і довговічність машин та механізмів; інфрачервоні прилади й устаткування для неруйнівного контролю стану матеріалів та конструкцій.
У 1984–1995 рр. М.М. Дмитрієв завідував проблемною галузевою науково-дослідною лабораторією надійності автотранспортних матеріалів і енергетичного устаткування Інституту проблем матеріалознавства НАНУ. У цій лабораторії вперше в Україні проводилися наукові дослідження щодо застосування теплової діагностики в інфрачервоному діапазоні частот для виявлення дефектів у різних вузлах, агрегатах і матеріалах у процесі їх виготовлення та експлуатації.
Від 1984 року за сумісництвом працював у Київському автомобільно-дорожньому інституті (нині Національний транспортний університет) на посадах доцента та професора.
Від 1995 – професор кафедри ремонтного виробництва та матеріалознавства Національного транспортного університету; учений секретар Національного транспортного університету (1995–2000 рр.), проректор з наукової роботи (2000–2003 рр.), перший проректор – проректор з наукової роботи (2003–2021 рр.), завідувач кафедри аеропортів (2002–2015 рр.).
Під час роботи в НТУ Микола Миколайович забезпечував планування та організацію в університеті науково-дослідної роботи, формував тематику наукових досліджень, пов’язаних із потребами науково-технічного прогресу у транспортному комплексі України.
Микола Миколайович – один із засновників Транспортної академії України (ТАУ) – громадської наукової організації, створеної на добровільних засадах провідними вченими і видатними інженерами транспортного комплексу для цілеспрямованого розвитку наукової і науково-технічної діяльності, підвищення ефективності транспортного комплексу, захисту фахових інтересів, координації науково-дослідних робіт та впровадження їхніх результатів. У 1992–2002 рр. М.М. Дмитрієв – головний учений секретар Транспортної академії України, від 2005 року – віце-президент Транспортної академії України, головний вчений секретар ТАУ.
Під науковим керівництвом та консультуванням Миколи Миколайовича успішно захищені три кандидатські та докторська дисертації:
Шевчук Віктор Романович. Оцінка руйнування нежорстких дорожніх одягів при проїзді великовантажних транспортних засобів : дис. к. тех. н. : 05.22.11.– К. : Український транспортний університет, 1999.
Островерхий Олег Григорович. Проектування тонкошарових емульсійно-мінеральних покриттів дорожніх одягів : дис. к. тех. н.: 05.22.11.– К. : Національний транспортний університет, 2002.
Якименко Ярослав Миколайович. Підвищення надійності конструкцій дорожнього одягу нежорсткого типу : дис. к. тех. н. : 05.22.11.– К. : Національний транспортний університет, 2010.
Прокудін Георгій Семенович. Моделі та методи оптимізації вантажних перевезень в транспортних системах : дис. д. тех. н. : 05.22.01.– К. : Національний транспортний університет, 2009.
У співавторстві зі своїми колегами та учнями Микола Миколайович опублікував 380 наукових та навчально-методичних праць, серед яких монографії, статті, навчальні посібники.
Микола Миколайович був членом та головою експертної ради з транспорту Міністерства освіти і науки України, головою спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій, заступником головного редактора науково-технічних збірників.
Невтомна багаторічна праця Миколи Миколайовича відзначена великою кількістю нагород державного та галузевого рівнів.
Микола Миколайович був дуже гармонійною особистістю. Талановитий викладач, науковець та керівник, він ішов по життю з чіткими поняттями про честь та гідність.
Відповідальний, вольовий і цілеспрямований, Микола Миколайович завжди був готовий шукати, знайти і прийняти правильне рішення в будь-якій ситуації. Дбав у першу чергу про інтереси колективу, ставив потреби інших вище своїх власних потреб. Завжди радо ділився своїм досвідом, надавав підтримку у вирішенні будь-якого питання – як виробничого, так і особистого.
Вдячні колеги, аспіранти та студенти запам’ятали Миколу Миколайовича як віддану справі людину з чистим розумом і щирим серцем.